Мій полюс (OST) - Матеуш Поспєшальскі

Мій полюс" режисера Марціна Ґловацького - історія Яся Мела, інваліда-підкорювача обох полюсів Землі. Подія приурочена до прем'єри музики до цього фільму Матеуша Поспєшальського, шостого альбому з його іменем. Пишучи про музику Матеуша, я вкотре не погоджуюся з усіма, хто стверджує, що найкраща кіномузика – це та, яку не чути»... Її роль у зіставленні образу надзвичайно важлива. Де цей шарлатан, який грає на всіх інструментах світу, веде нас цього разу? Я б сказав... до каруселі... Але відразу додам, що не в веселому сенсі, а однозначно більш магічному і з явним екзистенційним відбитком. ;Трохи більше 30 хвилин музики – це лише кілька кіл. І коли ми зупинимося біля цієї каруселі, раптом десь усередині відчуємо, що і ці сповіщення «наше Вестерплатте», і наші стовпи, хмари чи мітинги можуть бути вистелені однією нотою. Я не знаю, чи Moje Biegun є продовженням естетики, яка бере свій початок більше від Matika чи від Pamiętnik z Powstaniu Warszawskiego. ;На полюсі; однак я знаходжу багато рис характерного стилю Поспєшальського (зокрема мови), який дивним чином поєднує економію композиційних засобів з технічною складністю та великою емоційністю. Проте тут ця естетика знайшла особливо компактне втілення, з чітким музичним контуром. Кілька мотивів в альбомі повторюються, точніше збігаються. Матеуш здатний додати їм виразного колориту завдяки фантазії та звуковій витонченості. Іноді, градуючи інструментальні засоби, він досягає чудового крещендо, що ілюструє драматизм дії. Серед інструментів ми чуємо, серед іншого: різні духові, баян, фортепіано, гітари, барабани, цимбали та струнний квартет. Фольк і джаз сусідять з треш-металом!, і ембієнтом з класикою. A wśród instrumentalistów szybko rozpoznamy m.in. połowę legendarnego zespołu Tie Break, czyli: Mateusza ;Pospieszalskiego, Marcina Pospieszalskiego та Janusza Yaninę Iwańskiego a także znakomity kvartet smyczkowy Lasoniów. Mateusz zachwyca tu również swym oryginalnym i mającym naprawdę dużą skalę głosem. Trudno i o tym głosie zapomnieć. I do kogokolwiek go porównać. Takim właśnie artystom pozostaje tylko gra własnej fantazji. Ale przecież ;nam - odbiorcom – również. Я дуже рекомендую це всім!