Планета Полин

Автор: Oksana Zabużko, Katarzyna Kotyńska, Anna Łazar, Joanna Majewska

EAN: 9788326838651

Тип публікації: книга

Сторінки: 378

SID: 3210313

Планета Полин

Світ змінюється, перетинаючи якийсь фатальний кордон, – пише Оксана Забужко, дивлячись на охоплену токсичним популізмом Європу, яка падає в інтелектуальну прірву. У розколотому світі інформаційних бульбашок її есеї ніби спрямовують читача до порятунку, яким для авторки є культура в широкому значенні, і насамперед культура уважного читання. У своїх надзвичайно цікавих, багатошарових есеїстиках він подає приклад глибокого прочитання, звертаючись до важливих для нього авторів, чиї світи намагається захистити від непорозумінь. Він зацікавлено дивиться на сучасну Україну, водночас ведучи діалог з іншими культурами. Він перекладає «Чорнобильську молитву» Світлани Алексієвич, прощається з Йосипом Бродським, дивиться новий фільм Ларса фон Трієра та спілкується з читачами його творів за кордоном. «Планета Полин» — це також любовний лист письменниці до Польщі, адресований провіденційному польському співрозмовнику. – Мені подобається цей співрозмовник. І я ні за що не хотів би його втратити. І ця книга для мене просто спосіб тримати його за руку. Оксана Забужко вірить у культуру глибокого читання, у наративні зустрічі між людьми. Її есеї підтверджують її власну тезу про те, що жодне інтерв’ю у світі не зрівняється з письменницею в мистецтві усвідомленості. Так він інтерпретує для нас великих і забутих – українських митців, відтворюючи ті зразки спасіння, які допомогли їм і стануть у нагоді нам. Він також запитує про методи збереження психічної стабільності – націй, спільнот і людей. Вона глибокий і чудовий есеїст, проникливий інтелектуал. Стиліст, який впевнено рухається від реальності, аналізу та анекдотів до метафор. Inga Iwasiów Це дуже потрібна книга. Ми так близько, але мало що знаємо. Забузько, яка була сформована міфом Солідарності та польською культурою, відчуває, що голосу з України ніхто не слухає і не розуміє. Ця захоплююча збірка есе — це запрошення поговорити про літературу та заплутаності історії. Забужко висвітлює факти з невідомого ракурсу, як коли говорить про важливість Чорнобиля для України. І, перш за все, він показує нам незвичайних персонажів: режисера Андрія Тарковського, який йде стопами поета XVIII століття Сковороди, Катерину Білокур, геніальну художницю, якій радянська система не дозволила розправити крила, або письменницю та дисидент Леонід Плющ - усі ці історії розповідають нам про головне: про свободу та її відсутність. Її есеї читаються з великим захопленням, адже Забужко пише темпераментно, прямо і навіть запально. Це змушує Україну нарешті почути. Юстина Соболевська