Шизофренія Антоні Кепінський

Шизофренія Антонія Кепінського

3-є видання (1979)

Стан:відмінний+ (книга повна та зв’язна, без підкреслень та підписів, екслібрис Яна Дж. Бек’єра на форзаці*, суперобкладинка з незначними потертостями та змінами кольору)

*Ян Єжи Бекер (1927-2025)- нейрохірург. Капітан Великої навігації, солдат Армії Крайової Вільнюського округу. Він був сином Едуарда - професора хімії Віленського університету. Стефан Баторій і Станіслава, уроджена Ганич - лікар і хімік. У віці шістнадцяти років німці відправили його працювати в аптеку військового госпіталю, де він встановив свої перші контакти з Армією Крайовою, організувавши передачу медикаментів і перев’язувального матеріалу з німецьких ресурсів. У 1944 році вступив до розвідувального відділу командуючого Вільнюським і Новгородським округами Армії Крайової, так званого «ОРКО», під псевдонімом «Жбік» і брав участь в операції «Бурза». У 1945 році, безпосередньо перед переселенням до Лодзі, помер його батько. Ян Єжи розпочав навчання на хімічному факультеті, наслідуючи своїх батьків-хіміків, але через рік перевівся на медичний факультет Лодзького університету. У грудні 1953 року він почав працювати асистентом на кафедрі нейрохірургії Медичного університету в Лодзі. У 1964 році отримав ступінь доктора медичних наук. У 1966 році він був делегований експертом-нейрохірургом до Алжирського університету, де він провів 4 роки зі своєю дружиною та сином, відкриваючи Північну Африку, але, перш за все, створюючи там нейрохірургію. Він згадував цей період не лише як великий професійний досвід, але й як пригоду всього життя. Після повернення до країни працював нейрохірургом у лікарні МВС у Лодзі. За цей час здобув ще одну спеціалізацію – в галузі неврології. Він також був головою районної лікарської комісії та одночасно консультантом – нейрохірургом у різних лікувальних закладах. Великою пристрастю Яна Єжи були також вітрильний спорт і веслування на байдарках. Взяв участь у 94 сплавах, у тому числі 10 закордонних, пропливши 11 тис. км і перепливши, в тому числі, 20 гірських річок. Разом з іншими ветеранами працював у Вільнюському окружному товаристві Армії Крайової «Wiano», збирав сувеніри, зброю та документи тих років. Він був співзасновником Музею Армії Крайової Вільнюського округу, а з 1992 року — його куратором. Протягом 16 років він створював щомісячний журнал робітників Армії Крайової Вільнюса «Wiano», збираючи та записуючи спогади свідків тих часів. Нагороджений, зокрема, Золотим Хрестом Заслуги, Хрестом Армії Крайової, Хрестом Ветеранів Боротьби за Незалежність, Партизанським Хрестом, Хрестом Ветеранської Заслуги, Армійською медаллю та медаллю «Pro Memoria». (від Польського товариства нейрохірургів, In Memoriam: Dr n. med. Jan Jerzy Bekier (1927–2025))