Szukasz wyjątkowego prezentu, wystroju? Kolej
- Час доставки: 7-10 днів
- Стан товару: Б/В
- Доступна кількість: 1
Приобретая «Szukasz wyjątkowego prezentu, wystroju? Kolej», вы можете быть уверены, что данный товар из каталога «Старые графики» вы получите в срок 5-7 дней после оплаты. Товар будет доставлен из Европы, проверен на целостность, иметь европейское качество.
Облігація Варшавсько-Віденської залізниці на 625 рублів золотом 1890 року.
Оригінал!!!
Розміри: 50х37,5см
Понад 100 - річний документ з гарним графічним оформленням може стати елементом прикраси оселі, офісу, офісу адвоката, людини, що займається банківською чи фінансовою справою, любителя залізниці та будь-якого любителя старовинних речей з душею.
Варшавсько-Віденська залізниця (Варшавско-Венская железная дорога, також Варшавсько-Віденська залізниця[1]) — залізнична лінія, що сполучає Варшаву з кордоном австрійського поділу (Галиції). Це була перша залізнична лінія на землях тодішнього Королівства Польського та друга в Російській імперії. Перша ділянка була побудована в 1845 році, а в 1912 році була націоналізована російською владою.
Проект будівництва залізничної лінії від Варшави до кордону з австрійським поділом був створений в 1835 році. Оскільки від станції Граніца в Мачках (тепер район Сосновця), розташованої на межі розділів, запланований маршрут мав сполучатися із залізничною лінією через Краків до Відня, запланована лінія була названа: Залізниця Варшава-Відень. Маршрут виконано за проектом інж. Станіслав Висоцький[2].
Головними ініціаторами будівництва були: Генрік Лубєнський, віце-президент Польського банку, та підприємець Пьотр Антоні Штайнкеллер. Лубєнський намагався розпочати реалізацію цієї інвестиції ще з 1835 року [3]. Проте з ініціативи Штайнкеллера в 1838 році було створено Акціонерне товариство Варшавсько-Віденської залізниці[4]. Через два роки почалися роботи на ділянці від Варшави до Скерневіце. Спочатку розглядався вибір парової тяги або кінних екіпажів або змішаної тяги, але нарешті в 1841 році було вирішено використовувати сучасну парову тягу. Брак коштів спричинив призупинення роботи в листопаді 1841 року, а згодом Товариство збанкрутувало в травні 1842 року. Тим не менш, 4 липня 1843 р. уряд Королівства створив Управу Варшавсько-Віденської залізниці, а в 1844 р. розпочав роботу, фінансовану Позиковим банком Російської імперії[2]. У листопаді цього року була завершена перша ділянка лінії від Варшави до Прушкува. 28 листопада 1844 року через нього пройшов перший потяг з губернатором королівства та запрошеними гостями. Дорога зайняла 26 хвилин, зворотна дорога – 20 хвилин[2].
14 червня 1845 року ділянку до Гродзіська Мазовецького було завершено, і залізниця була відкрита для використання[2]. 15 жовтня 1845 р. колії було продовжено до Скерневіце та Ловіча, 1 грудня 1846 р. відкрито ділянку до Ченстохови, а 1 квітня 1848 р. – ділянку до кордону в Мачках (сьогодні район с. Сосновець) було відкрито[2]. Вся лінія мала довжину 327,6 км і мала 27 станцій [2], тому це була найдовша однолінійна лінія в Європі. Це була також перша залізнична лінія на землях Царства Польського, а водночас друга залізнична лінія в усій Російській імперії (до якої входили землі російського поділу) після раніше побудованої короткої ділянки Царської залізниці. (27 км)[5]. Як виняток серед залізниць на території Російської імперії мала ширину колії 1435 мм (прийнята як стандарт у більшості європейських країн і на сучасних польських залізницях) замість прийнятої в Росії з 1843 року колії 1524 мм.
За перший рік роботи залізниці (1845 р.) було перевезено 143,6 тис. пасажирів і 143,3 тис. центнерів вантажів. Рухомий склад на той час складався з 8 паровозів (на дровах), 58 пасажирських і 62 вантажних вагонів. У 1848 році кількість локомотивів досягла 35, 87 пасажирських вагонів і 312 вантажних[2].
У 1859 і 1862 роках було відкрито сполучення з прусським кордоном: від Зомбковіце до станції Сосновець і від Ловіча. до Александрова Куявського, зв